Український фільм “2000 метрів до Андріївки” нагороджений призом за найкращу режисерську роботу на кінофестивалі “Санденс”
Новий фільм Мстислава Чернова, оскароносного режисера “20 днів у Маріуполі“, отримав нагороду одного з найпрестижніших кінофестивалів світу, “Санденс”. Саме з цього фестивалю розпочався шлях до “Оскару” минулого фільму Чернова, тож новий фільм режисера про російсько-українську війну, “2000 метрів до Андріївки” має всі шанси номінуватись на “Оскар” у 2026 році.
Стрічка розповідає про українських військових на донецькому напрямку, які виконують надскладну задачу звільнення стратегічно важливого села Андріївка.
View this post on Instagram
Це п’ята нагорода українських кінематографістів на фестивалі “Санденс”: до “20 днів у Маріуполі” у січні 2023 року Приз глядачів (Sundance World Cinema Audience Award: Documentary) брали “20 днів у Маріуполі“, у 2022 році нагород фестивалю отримували також “Клондайк“ Марини Ер Горбач та “Будинок зі скалок“ Сімона Лереги Вільмонта. Першим призером “Санденсу” в історії України стала стрічка Ірини Цілик “Земля блакитна, ніби апельсин“, яка отримала отримала нагороду за найкращу режисуру в категорії світової документалістики (Directing Award: World Cinema Documentary). Саме її ж цьогоріч отримав Мстислав Чернов.
Нагороди в “Санденсі” розподіляються кількома окремими журі в конкретних секціях, найбільш курйозним з яких цьогоріч виглядає “Next”, бо журі складається з одного Елайджі Вуда. Одним з головних тріумфаторів американського конкурсу “Санденсу” став фільм Джеймса Свіні Twinless, в рекламній кампанії якого активно використовується айдентика відеоігрової франшизи The Sims. Стрічка отримала особливу відзнаку журі за акторські роботи, а також приз глядацьких симпатій серед американських ігрових стрічок.
View this post on Instagram
View this post on Instagram
Американська секція документалістики найбільше зацікавила глядачів біографічними стрічками “Андре є ідіотом” (André is an Idiot) про онкохворого пацієнта та “Селена та Los Dinos” (Selena y Los Dinos) про мексиканську співчку Селену Кінтанілью-Перес (1971-1995), більш відому під мононімом Selena.
View this post on Instagram
View this post on Instagram
Серед призерів міжнародного конкурсу “Санденсу” крім “2000 метрів до Андріївки” є ще один погляд на російсько-українську війну. Технічно чесько-датська стрічка “Містер Ніхто проти Путіна” (Mr. Nobody Against Putin) показує “трансформацію” звичайного міста в РФ шляхом пропаганди (так ніби її там не було до того) очима російського вчителя Павла Таланкіна, який є повноцінним ко-режисером стрічки разом з датським режисером Девідом Боренштейном.
Рекламний слоган фільму “Неймовірна історія звичайного російського вчителя, який показав пропагандистську машину Путіна” (The incredible story of an ordinary Russian teacher who exposed Putin’s propaganda machine) виглядає максимально непереконливо, особливо враховуючи, що шкільна освіта в РФ сама по собі є частиною пропаганди. А чим є ця нагорода, то це частиною тенденції з вибілення (без)діяльності російської опозиції що ми вже бачили у випадку “Оскару” фільму “Навальний”. Ще однією частиною цієї тенденції є ганебний рекламний ролик російського опозиційного видання Meduza для німецьких кінотеатрів, який показує кадри страждань і смерті українців під соусом “страждань поневолених росіян”. Неприємно, але нічого нового.
View this post on Instagram
View this post on Instagram
Що ж до секції “Next”, то Елайджа Вуд та спонсор секції Adobe мають цікавий смак. Нагороду за інновації отримав фільм Чарлі Шекелтона “Проєкт про вбивцю Зодіака” (Zodiac Killer Project). Раніше відомий як Чарлі Лайн, цей незалежний кінематографіст з Великої Британії прославився у 2016 році своїм протестним фільмом “Фарба засихає” (Paint Drying), який був зроблений, щоб Британська рада з класифікації фільмів (British Board of Film Classification скорочено BBFC) задумалась над ціновою політикою свої “послуг” сертифікації (якщо коротко вас заборонять лише за ваші гроші). Профінансувавши проєкт на Kickstarter Шекелтон видав BBFC 10-годинний фільм буквально про засихання фарби на стіні (відома англомовна метафора для кіно в якому нічого не відбувається), який вршеті отримав вікову категорію “U” (дивитись може хто завгодно, але не хоче).
Новий фільм Шекелтона не дивлячись на назву не є документальним фільмом про відомого серійного вбивцю (трохи більше про нього тут), натомість рефлексуючи над тим, як Шекелтону не вдалося зробити фільм на цю тему в жанрі “true crime”. Чесна рефлексія про межі своїх можливостей збігається також з цікавим інтерв’ю яке кінематографіст дав сайту Letterboxd, де його “Фарба засихає” є несподівано популярною через можливість написати практично що завгодно в якості рецензії.
View this post on Instagram
View this post on Instagram
Цьогоріч “Санденс” триває з 23 січня по 2 лютого.
