Помер Аркадій Гарцман, відомий український поет-пісенник, сценарист і актор
23 червня, знаходячись у якості біженця в Ізраїлі помер відомий український поет-пісенник, сценарист так актор Аркадій Гарцман. Про це на офіційній сторінці Аркадія Семеновича написала його дочка.
Багатьом 40 років здається віком коли більша частина життя вже позаду, а означає що й перспектив не залишається. Біографія Аркадія Семеновича в цьому аспекті надихає і впевнено каже, що вік це не перепона для того щоб повністю змінити діяльність чи, нарешті, почати займатись тим чим хочеться. До кінця 1980-х рр. Гарцман працював спочатку слюсарем на заводі, а потім інженером в автобусному парку. Але не покидав мрії писати пісні. Коли на очі легендарному режисеру анімації Давиду Черкаському потрапили тексти Аркадія Семеновича, той зрозумів що це саме те, що потрібно йому для екранізації роману Роберта Луїса Стівенсона “Острова скарбів”. Так колишній слюсар і інженер став одним з двох поетів-пісенників задіяних у фільмі разом з Наумом Олевим. Результат цієї праці, положений на музику композитору Володимира Бистрякова досі знають напам’ять кілька поколінь.
Не дивлячись на те що у титрах прізвища поета не було (він був вказаний під псевдонімом “А. Балагін”), недвовзі він працював вже саме в такій якості — на фільмах “Казус імпровізус”, “Їхати то їхати”, “Хіппініада або материк кохання”, “За двома зайцями” (мюзикл 2004 року)… Окрім того у 1990 році разом с письменником та сценаристом Робертом Віккерсом Гарцман заснував гумористичну газету “Блін”, редактором якої весь час існування (1990-1998) працював Віккерс, а заступником редактора — Гарцман. У 1992 році Аркадій Семенович вперше спробував себе як сценариста, але результат — “Макарони смерті, або помилка доктора Буґґенсберґа” (1992-1993) залишився останнім, незакінченим фільмом Давида Черкаського. По фрагментам які збереглися очевидно, що це був би наполовину анімаційний, а наполовину ігровий фільм у неповторному стилі Черкаського, однак з трохи більш “дорослими” (легке попередження про вікове обмеження щодо перед переглядом фрагментів, вірніше одного конкретного на 2:54) сатиричними темами. Потенційно проєкт мав всі шанси вийти на міжнародний кіноринок і стати культовим хітом (судячи з англійської мови продюсери мали саме такі плани), однак не судилося. Розмови про поновлення і закінчення фільму велися з 1993 по 2018 рік (коли Давида Яновича не стало).
Сценарний досвід знадобився Гарцману багато років потому: у 2005 році 58-річний Аркадій Семенович повноцінно дебютував у цій якості одразу двома сценаріями, написаними у співавторстві з театральним режисером Ігорем Шубом — новорічний мюзикл “Сорочинська ярмарка” та риквел (суміш ремейка з сиквелом) української радянської класики “Королева безноколонки 2” побачили світ на українському телебаченні у 2005 році. З того часу поет-пісенник став ще й сценаристом з діапазоном від драми (“Танго кохання”) до комедій (“Індійське кіно”), не минаючи мильних опер на 95-100 серій (“Клан ювелірів”, “Дворняжка Ліля”, “Райське місце”, “Обручка з рубіном”). Окремо слід відзначити працю Гарцмана у адаптації для українського телебачення іноземних форматів: ремейк іспанської “Золушки з причепом” та адаптацію культового польского ситкому “Справи кепських”(Świat według Kiepskich) — “Непрухи”.
Не забував Аркадій Семенович і про тексти пісень. Покоління культової “Території А” (1995-2000) згадає його за хітом Верки Сердючки (Андрія Данилко) “Контролер”, який потім увійшов у дімантовий (500 000 проданих копій) дебютний студійний альбом “Ха-ра-шо!” (2003). В дискографії Сердючки взагалі багато пісень з текстами Гарцмана, істотна частина яких принаймні частково україномовні.
З 2006 року Аркадій Гарцман також знімався у кіно, дебютувавши у першій серії детективного серіалу Андрія Бенкендорфа “Таємниця “Святого Патріка” у віці 59 (!) років у ролі гостя на святкуванні у 1940-х рр. Хоча Аркадій Семенович з’являється лише в одній серії, вказаний у титрах він у всіх сімох, тому що… На титрах тоді економили і не робили окремі для кожної серії. Втім, це певною мірою виглядає як компенсація, враховуючи що перше вказання в титрах у кіно було під псевдонімом (у “Таємниці” все вже чесно — А. Гарцман). Акторський діапазон Аркадія Семеновича простягався від письменника Ісака Бабеля у біографічному серіалі про Леоніда Утьосова до знайомої йому по життю ролі редактора видання.
Аркадія Семенович міг би потрапити ще і у ігрову індустрію, але якось не зрослося — коли Давід Черкаський працював над відеогрою “Остров скарбів” 2005 року (у якості режисера) він запрошував Гарцмана працювати над грою, однак чи то рік був завантажений, чи то студія Action Forms занадто швидко згорнула роботу над проєктом (гра хоч і вийшла але є підозріло короткою). Дізнався я це в особистій бесіді з Аркадієм Семеновичем на XV Міжнародному ВІННИЦіЯнському кінофестивалі. Розмовляти з цією людиною можна було безкінечно і було про що. На жаль, зараз в першу чергу згадується те, що спитати так і не встиг. Але перш за все Аркадій Гарцман запам’ятався як людина неймовірно світла і відкрита.
Аркадію Гарцману було 75 років. Ювілей актор відсвяткував 1 травня.